- наймолодший
- -а, -е.1) Найвищ. ст. до молодий 1-4).2) Який прожив найменше років серед інших (перев. про дітей); прот. найстарший.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наймолодший
Смотреть что такое "наймолодший" в других словарях:
наймолодший — [наймоло/джшией] м. (на) шому/ ш ім, мн. ш і … Орфоепічний словник української мови
наймолодший — прикметник, найвищий ступінь … Орфографічний словник української мови
колезький — а, е. У дореволюційній Росії – перша частина складних назв деяких цивільних чинів. •• Коле/зький асе/сор в Росії 18 19 ст. – цивільний чин 8 го класу. Коле/зький реєстра/тор в Росії – наймолодший цивільний чин 14 го класу. Коле/зький секрета/р в… … Український тлумачний словник
менший — а, е. 1) Вищ. ст. до малий і маленький. 2) Молодший і наймолодший за віком. || у знач. ім. ме/нший, шого, ч.; ме/нша, шої, ж. Молодша або наймолодша за віком людина … Український тлумачний словник
мізинчий — а, е, зах. Наймолодший … Український тлумачний словник
найстарший — а, е. Який прожив найбільше років серед інших (перев. про дітей); прот. наймолодший … Український тлумачний словник
фамелия — лиї, ж. Пр. 1. Рідня сім я. Я остатній, наймолодший із той велькой фамелиї, што мала штырнадцетеро дітисків. 2. Прізвище. А на фамелию мі Федорко Семан … Словник лемківскої говірки
